- поголений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до поголити. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поголений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
поголеність — ності, ж. Абстр. ім. до поголений … Український тлумачний словник
облупенец — облуплений, поголений … Зведений словник застарілих та маловживаних слів